- сторопіло
- —————————————————————————————сторопі́лоприслівникнезмінювана словникова одиницярозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сторопіло
Смотреть что такое "сторопіло" в других словарях:
сторопіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
Стороп — Деревня Стороп Страна РоссияРоссия … Википедия
сторопіло — розм. Присл. до сторопілий 2) … Український тлумачний словник
сторопілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
сторопілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
сторопіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
сторопілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до сторопіти. 2) у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк. Сторопіле обличчя … Український тлумачний словник
сторопілість — лості, ж., розм. Стан за знач. сторопілий 2) … Український тлумачний словник
сторопіння — я, с., розм. Дія і стан за знач. сторопіти … Український тлумачний словник
сторопіти — і/ю, і/єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо … Український тлумачний словник
